Сварка: безпечні правила

Почавши обговорювати зі своїм чоловіком одну проблему, ти повільно, але вірно перейшла до більш глобальних питань у ваших відносинах і вже готова пред’явити йому тисячу і одну накопичилася претензію. Помічала за собою таке? Разом з психологами розбираємося, як правильно сваритися і скандалити зі своїм чоловіком, щоб справа не закінчилася розлученням.

Вчені, які як раз роздумують над мотивами поведінки завзятих склочниц, схиляються до думки, що всьому виною жіноча балакучість. Сама природа навіщо-то придумала нас такими: ми говоримо в три рази більше чоловіків, використовуємо при цьому більший словниковий запас і, що найнебезпечніше, частенько не вибираємо виразів, якщо не отримуємо потрібної реакції. Нам, бачте, обов’язково потрібно знати чому. Ми хочемо зрозуміти. А ще більше – обговорити. Середньостатистичному чоловікові такий підхід до розмов здається стомлюючим і жахливо марним – і ось, будь ласка, конфлікт готовий.

Втім, вступати в суперечки властиво всім людям поза залежністю від статі і рівня інтелігентності. Ну хто засудить любителя опери, вспылившего з приводу всього халтурного виконання Вагнера? Вже точно не ми, жінки. І вже точно не психологи, які переконані, що сварки ніколи не виникають з нічого», зате завжди свідчать про деякі проблеми особистості або пари. Чоловік і жінка можуть посваритися через невынесенного відра, але справа ніколи не зводиться саме до контейнера з відходами. За ним може стояти бажання самоствердитися за рахунок іншого («Я краще знаю, коли виносити сміття»); або спроба привернути до себе увагу, переконатися в тому, що тебе все ще люблять (чому б не почати з відра, а потім дістатися до суті?); або бажання поділитися поганим настроєм («Мене, значить, даішник оштрафував, а тут ще й сміття в хаті!»); або навіть невдоволення інтимним життям (говорити про це прямо багатьом ніяково, а хочеться покричати).

«Скандали можуть бути нормальним елементом сімейного життя, – вважає психолог, психотерапевт і сексолог Ігор Ладанов, – якщо у подружжя є схильність до психологічного садомазохізму, тобто процес обом приносить задоволення і навіть розрядку. Але коли в союзі з’являється третій учасник – дитина, – нормальним елементом сімейного життя скандали бути більше не можуть, вони травмують дитячу психіку. Виріс в умовах вічної лайки людина може взагалі назавжди відкинути від себе тему благополучного сімейного життя».

Зізнаюся чесно, я сама дуже люблю сваритися. По-перше, багато і швидко говорити для мене, як було сказано вище, природна потреба. По-друге, хороша перепалка чудово піднімає самооцінку: це за життя я марудника і блею, але якщо конкретного чоловіка треба переконати в тому, що він так собі, я исполняюсь артистизму і, право слово, енциклопедичних знань. Ну а по-третє, що б там не говорили про спорідненість душ і спільність інтересів, життєздатність відносин з протилежною статтю мені зручніше оцінювати в запалі сварки. Якщо з людиною навіть скандалити приємно, дивись, і життя прожити можна!

Ось, наприклад, був у мене Льоша, перша любов. І гарний, і розумний, і мамі подобався, але вважав за краще вирішувати будь-які конфлікти мирно. Ти, значить, поспішаєш додому, щоб у колі сім’ї виплеснути емоції трудового дня, але тільки раскочегаришься, тільки перейдеш на особистості, а Льоша вже дістав білий прапор: «Ну що ти сердишся, люба, я зараз же зніму шкарпетки з люстри і трохи потанцюю з тобою». Тьху, ніякого полегшення.

Потім був Сашко, людина з хворобливим самолюбством, хоча і не дурень. Такому тільки почнеш аргументовано пояснювати, що до чого, дивишся – вже надувся, мовчить, ліг спати у вітальні. Не для того, друже, з тобою затівався розмову, щоб ти залишив мене наодинці з проблемою. Коротше, де він тепер і знати не хочу.

Ось Арсеній – зовсім інша справа, напевно, тому, що чоловік. З ним я завжди можу бути впевнена, що на своє зле слово отримаю два у відповідь почую кілька образливих узагальнень і сама скачусь до дріб’язкових претензій. Потім поплачу, посміюся, але в підсумку обов’язково помирюсь і засну цілком задоволена тим, що сталося. І не треба мені доводити, що по-справжньому щасливі пари ніколи не сваряться – я вже дізналася правду у психолога Ігоря Ладанова.

«Переваги скандалу перед іншими способами з’ясування відносин є, але тільки в тому випадку, якщо люди сваряться за правилами, – упевнений експерт. – Такий скидання напруги навіть корисний, якщо, звичайно, осколки битого посуду нікого не травмують. А ще скандал допомагає зняти панцир байдужості і відстороненості в парах, де люди просто вже втратили всі інші способи спілкування один з одним. Головне, щоб останній довід королів – війна – закінчувався примиренням, а не перемогою однієї зі сторін». У психолога Оксани Фадєєвої теж дозріла думка на цей рахунок: «Розбіжності і образи – нормальна справа для людей живуть разом. І не потрібно боятися сваритися, просто робіть це конструктивно. Не хочете баталій з псуванням меблів – частіше розмовляйте. Багато. По суті. І не тоді, коли накипит, а превентивно, поки чаша терпіння ще не переповнена».

Leave a Comment