Скільки б не існувало в суспільстві поширених думок про те, що відмінники в школі не є такими за життя, що оцінки в процесі навчання – зовсім не показник реальних знань і здібностей дитини, не гарантія світлого майбутнього, однак багато батьків хочуть знайти спосіб як зробити з дитини відмінника.
А що хіба погано, якщо малюк буде успішним у школі? Якщо в його щоденнику стоятимуть заповітні п’ятірки? Невже розсудливі небайдужі до долі свого дитятка батьки будуть байдуже ставитися до його позначок? Що нового і корисного може дати батькам психологія заради досягнення настільки благородної, на перший погляд, мети? Давайте розберемося.
Благі цілі, а все летить до біса!
«Ох, досвід, син помилок важкий!» – писав класик, але ми ж не в Середньовіччі живемо і інтернетом користуватися вміємо. Просто склади інформації, гори чужого досвіду. Здавалося б, вивчай, роби висновки і не повторюй чужих помилок. Бери і користуйся готовими рецептами: як зробити дитину відмінником. Тим не менш, велика кількість різнорідної інформації не захищає батьків від вчинення помилок у вихованні дітей.
Непростий вибір: чи робити з дитиною уроки аж до кінця навчання, контролювати кожну позначку або надати дитині можливість рости самостійним, самому брати відповідальність за свої вчинки, отримані двійки, розпочаті домашні завдання? І в тому, і в іншому випадку відомі як успіхи, так і провали. Гра в рулетку. Гра, ціна якої часом – це щастя дитини.
Не можна вирішити завдання як зробить дитину відмінником, коли невідомою залишається найважливіше – внутрішні здібності, природні задатки, використовуючи термінологію системно-векторної психології – вектора дитини.
Відмінниками і народжуються, і стають
Відмінниками по своїй суті можуть бути тільки представники анального вектора. Вони володіють необхідним терпінням, енциклопедичною пам’яттю, люблять ґрунтовно вчитися, працювати за зразком, вчитель для них є авторитетом. Вони – слухняні, для них значима громадська думка, похвала.
Батькам анальних дітей тільки необхідно підтримувати їх на початковому етапі навчання, щоб вони освоїлися, відчули себе впевнено в новій обстановці, з новими вимогами і правилами, бо анальники – консерватори в усьому, погано адаптуються до нового, їм складно самим зробити перший крок, вони сором’язливі, скромні, чекають, поки їх помітять.
Як правило, анальні діти перші місяці в школі розгублені, що не зібрані, самі на себе не схожі в порівнянні з поведінкою в дитячому садку. Там вони перебували у звичній для себе обстановці, а школа, клас, вчитель – це все нове, це стрес. Виховувати в подібній ситуації в анального першокласника самостійність точно не варто. Він потребує батьківської (особливо маминої) уваги та підтримки. Перевірити як зібраний портфель, виконані завдання, створити вдома спокійну обстановку для навчання, не квапити його ні в якому разі, зібрати відмінну домашню бібліотеку, похвалити за докладені зусилля в навчанні, погладити по голові – те, що йому потрібно, щоб відчути ґрунт під ногами і наступні роки радувати батьків своїми відмінними оцінками.
Можуть бути відмінниками і діти з уретральним вектором, але якщо їм самим цього захочеться і тільки з певних предметів. Змусити їх вчитися неможливо. Ці діти наче вожді – не терплять заборон і вказівок. Надихнути їх можна на підкорення навчальних вершин, відправити вчитися в школу, де свобода і творчість, талант і яскраві особистості вітаються, де у нього буде шанс реалізувати свою царську натуру.
Діти з шкірним вектором цілком можуть бути хорошистами, але їм не вистачає анальної посидючості та вміння оперувати великим обсягом відомостей, розкладаючи їх по поличках і систематизуючи. Батькам для шкірних дітей важливо дотримуватися суворого режиму дня, розвивати в них цілеспрямованість і дисциплінованість, створюючи чіткі орієнтири дозволеного і забороненого, а також розумні санкції за порушення обумовлених правил. Шкірні діти швидко все схоплюють, буквально на льоту, у них логічне мислення, тому їм легко дається математика.
Відповідно до вектора малюкак йому завжди можна знайти заняття, де він зможе розкрити свої таланти на повну потужність і навіть, не будучи відмінником, буде почувати себе успішним і що більш значуще – щасливим.
Висновки
Не всім дано бути відмінниками, але всі ми народжені для щастя. Інша справа, що наполегливе бажання батьків зробити з дитини відмінника, не розбираючись в психологічних тонкощах, призводить до того, що ми отримуємо на виході школи нещасних людей, з накопиченим багажем комплексів і образ.
Спроби батьків платити гроші за позитивні оцінки, шантаж «ми тебе не будемо любити, якщо ти не будеш добре вчитися», погрози, покарання, маніпулювання, тотальний контроль його навчальної діяльності протягом усього навчання залишають незабутні сліди в душі дитини. Які конкретно – залежить від векторального набору чада.
Думається, набагато важливіше батькам знати відповідь не на питання – як зробити з дитини відмінника, а як виростити його щасливим. Подумайте про це, перш ніж ламати даремно списи на терені навчання та навішувати на дитину непосильний для неї тягар відмінника.
